6 листопада відбувся ідеятон «Освітнє перезавантаження: виклики, рішення, майбутнє» — ми зібралися на чесну й теплу розмову про те, що не так із освітою в Україні — і що з цим можна зробити.и
Ініціаторкою зустрічі стала викладачка Уманського університету імені Павла Тичини — Анастасія Аксьоненко, яка шукає, як зробити навчання живим, осмисленим і справді потрібним молоді.
У форматі відкритої дискусії учасники проаналізували ключові проблеми системи — від мотивації абітурієнтів до професійного вигорання викладачів — і шукали реальні шляхи оновлення підходів до навчання.
Серед тем, які обговорювали:
- знецінення вищої освіти та відсутність усвідомленої мотивації до навчання;
- вплив війни та невизначеності на вибір професійного шляху;
- проблеми шкільної системи, яка не дає молоді розібратися у власних інтересах;
- низьку зарплату та перевантаження викладачів, що відштовхує молодих спеціалістів від цієї професії;
- потребу у впровадженні фінансової грамотності, сексуальної освіти та сучасних практик саморозвитку в навчальний процес.
Особливу увагу приділили темі внутрішньої мотивації — як розвиватися, коли немає сил, і як знайти себе через хобі, читання, творчість або волонтерство.
Звучали думки, що університет — це не лише місце здобуття знань, а й простір соціалізації, і тому важливо підтримувати студентські ініціативи та створювати безпечне середовище для відкритого діалогу.
Учасники погодилися, що зміни мають починатися знизу — з молоді та викладачів, яким не байдуже. Адже саме активні люди є рушійною силою, здатною трансформувати освітню систему.
Було багато щирих моментів і роздумів:
“В практиці теж багато навчання.”
“Ця країна тримається на фанатах своєї справи та ініціативах.”
“Якщо тобі щось не подобається — змінюй. Якщо не хочеш змінювати, то не ний.”
Завершили зустріч рефлексією та ідеєю створення спільної ініціативи, спрямованої на розвиток нового покоління викладачів і популяризацію цінності якісної освіти в Україні.
Попри непрості теми, атмосфера залишалася теплою, а обговорення — натхненним і щирим, що ще раз довело: зміни в освіті починаються саме з таких розмов.
