7 листопада вдруге відбулася відкрита дискусія «Розмова з крутеликами» — тепла, щира й жива зустріч, де говорили про все, що хвилює, — від улюбленої музики до досвіду окупації. Ініціатива належить учаснику (не)конференції Гордію Лук’яненку, який створив простір, де можна просто бути собою й говорити про важливе.
Почали з легкого — обговорювали улюблені пісні, серіали та творчі об’єднання, зокрема гурт МУР, який поєднує музику, театр та освітній контент, щоб через мистецтво розповідати про трагедію репресованих митців і пробуджувати інтерес до української культури.
Потім перейшли до тем технологій і кібербезпеки, жартуючи:
Обговорювали також мітинги за кордоном, досвід життя під окупацією, оформлення документів і складнощі спілкування з людьми, які пережили травматичні події — окупацію, війну чи сексуальне насильство. Звучала важлива думка: такі теми ізолюють, бо людям часто незручно говорити, як підтримати інших.
Учасники торкнулися й теми резильєнтності — здатності людини відновлюватися та зростати, спираючись навіть на травматичний досвід. Обговорили потребу соціалізації, яка закладена в нас на біологічному рівні: адже мигдалеподібне тіло (амигдала) в мозку відповідає за емоції, страх, емпатію та реакції на соціальні зв’язки — саме тому нам важливо бути частиною спільноти.
Згадали й книгу «Тіло веде лік» (The Body Keeps the Score) авторства Бессела ван дер Колка, яка допомагає зрозуміти, як травми впливають на тіло й свідомість.
На завершення говорили про свій тиждень, ділилися думками та відчуттями. Учасники зійшлися на думці, що такі зустрічі хочеться проводити впродовж усієї (не)конференції, бо це — простір підтримки, живого спілкування й справжнього взаєморозуміння
Корисне посилання:
